У нашій спальні шафа з дзеркалом на всю стіну. Роками я просто не дивилась у нього.

Я ніколи не дивилася на себе під час сексу. Мені здавалося, що там буде хтось незграбний, з м'яким животом і почервонілими плечима. Хтось, кого не можна хотіти.

Того вечора він підвів мене до шафи, став позаду й поклав долоні мені на плечі. «Дивись», — сказав. Я опустила очі. Він підняв мені підборіддя одним пальцем. «На себе. Не на мене».

Він роздягав мене повільно. У дзеркалі з'являлися мої плечі, ключиці, груди. Я дивилась на жінку в дзеркалі й не впізнавала її. Її хотіли. Так сильно, що в чоловіка за її спиною тремтів голос.

Щоразу, коли я відводила погляд, він зупинявся. І чекав, поки я повернуся.

Він ввійшов в мене стоячи, там само, перед дзеркалом, тримаючи за стегна, і я впиралась долонями в холодне скло, і скло пітніло від мого дихання. Я дивилась. Бачила, як вигинається моя спина, як розсипається волосся, як розтуляються губи. Бачила його обличчя над моїм плечем — зосереджене, майже суворе. Я бачила все, і вперше мені не хотілося сховатися. Хотілося, щоб ця жінка в дзеркалі ніколи не зникала.